Бронхіальна астма не завжди супроводжується характерними нападами задухи та хрипами. Іноді її прояви легко сплутати з іншими захворюваннями дихальних шляхів.
Тому важливо вчасно розпізнати напад і чітко знати алгоритм дій у цій ситуації. Допоможе Вам лікар-алерголог в клініці «JMC». Подробиці за посиланням: https://jmc.org.ua/.
Що таке бронхіальна астма?
Бронхіальна астма — це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, зумовлене патологічними імунними реакціями. У цьому вона схожа з алергією, екземою або хворобою Крона, які також пов’язані з неправильною роботою імунної системи. Основний прояв астми — звуження просвіту бронхів, через що виникає сильна задишка, кашель і задуха.
Згідно зі статистичними даними, щорічно в Україні встановлюють близько 195 нових діагнозів бронхіальної астми дітям у віці до 14 років і 635 — у віці від 14 до 18 років. При цьому поширеність цієї патології серед дитячого населення становить близько 1200 випадків на 100 тис. населення.
Причини розвитку астми
Точні причини розвитку дитячої астми поки що не вивчені. На поточний момент встановлено тільки певні механізми і чинники, які залучені до розвитку цієї патології. До них належать:
- Фізіологічні особливості будови та роботи дихальних шляхів у дитячому віці.
- Спадкова схильність, наявність бронхіальної астми або атопічного дерматиту в батьків.
- Постійне вдихання забрудненого повітря (наприклад — у разі проживання в індустріальних районах міста), сигаретного диму, пилу, хімічних речовин тощо.
- Куріння матері під час вагітності.
- Передчасні пологи (до 37 тижнів) і низька маса тіла дитини при народженні.
- Часті пневмонії, бронхіти.
- Порушення нормальної роботи імунної системи, за якого виникає схильність до частих запальних реакцій бронхів.
- Супутні алергічні захворювання, такі як екзема, харчова алергія і поліноз (сінна лихоманка).
Провокуючі чинники
Для астми характерний нападоподібний перебіг. Іншими словами, напади порушення дихання чергуються з відносно нормальним самопочуттям дитини.
Існує низка зовнішніх впливів і внутрішніх чинників, так званих «тригерами», які здатні спровокувати напад навіть на тлі лікування. Тригери для кожної людини індивідуальні, але в більшості хворих загострення астми спричиняють такі чинники:
- Фізична активність.
- Вдихання холодного повітря, пилу, пилку рослин, сигаретного диму.
- Інфекційні захворювання, зокрема ГРВІ, грип.
- Сильні емоції: стрес, переживання, активний сміх або плач.
- Різка зміна погодних умов: перепади температури, висока спека і вологість або заморозки тощо.
- Медикаменти, найчастіше: нестероїдні протизапальні засоби, такі як аспірин та ібупрофен.
Чи небезпечна астма?
За належної уваги та лікування астма у дітей не супроводжується небезпечними ускладненнями і практично не впливає на повсякденну активність.
Але іноді хвороба може стати причиною істотного погіршення роботи дихальної системи, і тоді виникає загроза здоров’ю та життю дитини. Серед ускладнень астми:
- Важкі напади задухи, які називають астматичним статусом. Вимагають екстреної медичної допомоги.
- Прогресуюче зниження функцій дихальної системи.
- Неможливість виконувати будь-яку фізичну активність, через що стають неможливими не тільки заняття спортом, а й повсякденна активність, повноцінне відвідування школи.
- Тривожність.
- Порушення сну, безсоння і підвищена стомлюваність.
Симптоми
Симптоми бронхіальної астми часто мають індивідуальні особливості. Ба більше, клінічні прояви захворювання можуть варіювати від нападу до нападу і змінюватися під час дорослішання дитини.
Найпоширенішими ознаками астми є:
- Кашель, який зберігається тривалий час. Найчастіше це ранній, а іноді і єдиний симптом бронхіальної астми.
- Поява або загострення нападів кашлю вночі, після фізичної активності або впливу інших потенційних тригерів.
- Порушення сну, безсоння, пов’язане з кашлем і відчуттям нестачі повітря.
- Загальна слабкість, знижена активність дитини, скарги на швидку стомлюваність.
- Прискорене дихання і задишка, що супроводжуються відчуттям здавлювання або болю в грудях.
- Характерні хрипи і «свистяче» дихання, що проявляється специфічним свистячим звуком під час вдиху або видиху.
- Напруга м’язів шиї та міжреберних м’язів під час дихання, втягування живота під час вдиху. У деяких випадках спостерігається підйом і опускання плечей.
У дітей у віці до 1 року, крім вищезазначених ознак бронхіальної астми, можуть відзначатися втрата апетиту або характерне «мукання» чи «кректання» під час годування.
Коли звернутися до лікаря?
Бронхіальна астма — це хронічне захворювання, за якого регулярні візити до лікаря є невід’ємною частиною лікування. Під час таких профілактичних оглядів лікар проводить необхідні контрольні обстеження і коригує дози використовуваних препаратів або змінює їх на більш підходящі.
Але в деяких випадках необхідно звернутися до лікаря раніше запланованої контрольної консультації. Причинами позапланового звернення до лікарні можуть стати:
- Часта поява нападів кашлю і задишки, незважаючи на регулярне і правильне використання всіх медикаментів.
- Скарги дитини на біль або здавлювання в грудях, складнощі з диханням.
- Часта пітливість, блідість, безпричинно прискорені серцебиття і частота дихання.
- Неможливість виконувати побутові дії та фізичні навантаження, які раніше можна було переносити, через задишку або напади кашлю.
- Поява супутніх інфекційних захворювань дихальної системи, наприклад — грипу або бронхіту.
Діагностика
Діагностика бронхіальної астми комплексна, тобто передбачає як зовнішній огляд дитини та опитування батьків (збір анамнезу), так і низку лабораторних та інструментальних досліджень.
Під час первинного обстеження особливу увагу приділяють анамнезу. Лікар запитує про наявні скарги та симптоми, час і обставини їх виникнення, супутні захворювання, насамперед — алергічні патології. Далі проводять фізикальний огляд із вивченням активності м’язів грудної клітки та шиї, а також аускультацію — вислуховування дихання за допомогою фонендоскопа.
Іноді складно відрізнити бронхіальну астму від тривалого бронхіту або іншого ураження дихальних шляхів. У таких ситуаціях вирішальне значення мають додаткові методи обстеження, зокрема:
- FeNO-тест — вимірювання рівня оксиду азоту у видихуваному повітрі, що є індикатором запалення.
- Спірометрія — вивчення низки параметрів функції зовнішнього дихання, що демонструють функціональні можливості легень і прохідність дихальних шляхів.
- Пікфлоуметрія — інструментальний тест, що дає змогу виміряти максимальну швидкість потоку повітря під час виходу.
- Алергопроби, що застосовуються для ідентифікації речовин, здатних спровокувати напад астми.
Також додатково проводять рентгенографію органів грудної клітки, загальні аналізи крові та сечі з метою отримання детальнішої інформації про стан дитини загалом і виключення інших можливих захворювань.
Лікування бронхіальної астми у дітей
Тактика лікування залежить від тяжкості бронхіальної астми у дитини, частоти нападів і загального стану пацієнта. На жаль, повністю вилікувати це захворювання неможливо, тому метою проведеної терапії є мінімізація частоти загострень і забезпечення повноцінної життєдіяльності дитини.
Найчастіше схема лікування включає дві основні категорії препаратів — базові (з тривалим ефектом) і «за необхідності» (короткої дії). Перші використовуються постійно, незалежно від наявності нападів астми. Другу категорію (найчастіше — інгалятори) застосовують тільки в разі загострень, що розвиваються, як засіб для невідкладної допомоги. За легкого перебігу захворювання і можливості виключити вплив тригерів можливе використання тільки препаратів «за необхідності».
Найчастіше під час лікування бронхіальної астми в дітей використовують такі групи препаратів:
- Інгаляційні кортикостероїди — флутиказон, будесонід. Найчастіше призначається клас препаратів для дітей до 5 років. Найчастіше продаються у вигляді інгаляторів і розчинів для небулайзерів. За тяжкого перебігу захворювання також можуть використовуватися кортикостероїди у вигляді таблеток або ін’єкцій.
- Модифікатори лейкотрієнів — монтелукаст. Використовуються за недостатньої ефективності інгаляційних кортикостероїдів для дітей віком від 1 до 6 років. Лікарська форма — жувальні таблетки або гранули для додавання в їжу.
- β2-агоністи короткої та тривалої дії — сальбутамол, фенотерол, сальметерол і формотерол. Залежно від ступеня тяжкості використовуються разом із кортикостероїдами або як самостійне лікування. Найчастіше продаються у вигляді інгаляторів і розчинів для небулайзерів.
Прогноз і профілактика
Вилікувати бронхіальну астму неможливо. Але дотримуючись превентивних заходів, рекомендацій лікарів і дотримуючись необхідного лікування, можна забезпечити дитині якість життя, практично нічим не гіршу за якість життя її здорових однолітків.
Профілактика нападів астми передбачає запобігання контакту з тригерами і підтримання стабільності загального стану дитини. Щоб знизити ризик нападів:
- Не дозволяйте собі курити поруч із дитиною.
- Захистіть дитину від вдихання пилу, різких запахів, хімічних речовин. Регулярно проводьте вологе прибирання будинку.
- Заохочуйте помірну, регулярну фізичну активність. За правильно підібраного лікування вправи дають змогу поліпшити функції легень.
- Не пропускайте профілактичні огляди у лікаря. Астма змінюється, через що потрібно регулярно контролювати ефективність лікування і вносити в нього корективи.
- Ознайомте дитину з тригерами і навчіть уникати їх самостійно.
- Переконайтеся в тому, що в дитини завжди є із собою інгалятор із необхідними ліками і вона знає, як правильно ним користуватися.
Бронхіальна астма вимагає уваги та дисципліни. Це особливо важливо в дитячому віці, коли потрібно пояснити малюкові цілу низку важливих і складних правил, після чого постійно контролювати їх виконання. Але тільки таким чином дитина зможе повноцінно рости, розвиватися і жити повним життям.
